
Токени, як правило, випускають через смартконтракти. Вони є представленням різних цифрових активів або утиліт у межах блокчейн-екосистем. Такі цифрові активи активно обертаються на криптовалютних біржах. Їхня ринкова вартість безпосередньо залежить від відповідного проєкту чи платформи. Процес торгівлі охоплює передачу токенів між цифровими гаманцями. Кожна зміна власника підтверджується криптографічно та постійно фіксується у блокчейн-реєстрі.
Проте торгівля та зберігання токенів створюють особливі ризики безпеки, які суттєво відрізняються від традиційних фінансових активів. Даний аналіз присвячений саме зберіганню токенів стандарту ERC-20 і ERC-721, а також NFT, які по суті є активами на основі смартконтрактів. Розуміння таких питань безпеки є ключовим для всіх учасників криптовалютної екосистеми: від приватних трейдерів до інституційних кастодіанів.
Токени, на відміну від звичних фінансових активів, повністю залежать від коду смартконтракту. Це створює унікальний набір вразливостей, оскільки у смартконтракті можуть бути програмні чи логічні помилки, а також навмисно закладені шкідливі функції. Безпечний переказ токенів базується не лише на коді смартконтракту, а й на захищеності інфраструктури гаманців та бірж.
Порушення на будь-якому рівні такої складної системи можуть призвести до серйозних втрат: безповоротної втрати активів, несанкціонованого доступу до коштів або небезпечної поведінки токенів. Наприклад, вразливість у смартконтракті дозволяє зловмиснику вивести кошти, а скомпрометований гаманець — розкрити приватні ключі стороннім особам. Володіння повним розумінням ризиків токенів на основі смартконтракту — критично важливо для кожного, хто забезпечує безпечне зберігання та торгівлю.
Зберігання токенів — це комплексна діяльність із утримання та захисту криптографічних токенів від імені їх власників. Для криптовалютної екосистеми така послуга стала необхідною, адже токени зберігаються у цифрових гаманцях, а приватні ключі до них дають повний доступ і контроль над активами. Значення надійного зберігання не можна применшити: втрата приватних ключів означає постійну недоступність токенів; компрометація ключів призводить до безповоротної крадіжки токенів.
Кастодіальні сервіси беруть на себе відповідальність за безпеку і управління цифровими активами, застосовуючи кілька рівнів захисту: холодне зберігання, мультипідписи, страхування. Дослідження поглиблює фундаментальні аспекти зберігання, розглядає особливості коду смартконтракту, архітектуру токенової системи та механізми управління цими активами.
Функціональність кожного смартконтракту несе певний рівень ризику через свою природу або можливість зловживання. Далі розглядаються приклади високоризикових функцій, кожна з яких оцінюється за шкалою від 1 до 5, де 5 — це максимальний ризик, що може повністю зруйнувати систему зберігання і безпеки активу. Розуміння таких класифікацій необхідне для усвідомленого прийняття рішень щодо зберігання і торгівлі токенами.
Джерело таких ризиків — облікові записи суперкористувачів, які здатні кардинально змінювати роботу смартконтракту, блокувати акаунти або вилучати кошти з будь-яких акаунтів. Такі привілеї загрожують принципам децентралізації токена та безпеці коштів користувачів. Основні ризики цієї категорії:
Можливість блокування акаунтів: Функція дозволяє суперкористувачу блокувати акаунти, позбавляючи доступу до активів. Наприклад, якщо акаунт Аліси несподівано потрапляє до чорного списку, вона миттєво втрачає доступ до своїх токенів без жодних порушень з її боку. Це створює ризик централізації та порушення прав користувача.
Можливість конфіскації коштів: Така функція дозволяє вилучати кошти з будь-яких акаунтів без згоди власників, що суперечить принципам безпеки і володіння. Наприклад, адміністратор може вилучити токени з акаунта Боба без змоги повернути втрати.
Оновлюваність смартконтракту: Функція дозволяє змінювати логіку контракту, що може вплинути на правила управління активами без відома чи згоди користувачів. Наприклад, оновлення DeFi-протоколу може змінити умови користування, спричинивши фінансові збитки для учасників.
Несанкціоновані механізми переказу: Це ризик несанкціонованих переказів активів, що може спричинити несподівані втрати. Наприклад, зловмисник може перевести токени Керол на свій рахунок без її погодження.
Необмежена емісія токенів: Така функція дозволяє створювати нові токени у великих обсягах, знецінюючи вже наявні в користувачів. Раптове збільшення пропозиції токенів призводить до зниження їхньої вартості.
Можливість призупинки контракту: Якщо суперкористувач може зупинити функціонування контракту, це блокує всі операції з токенами на невизначений термін. Користувачі не можуть проводити операції до відновлення контракту, що особливо критично у періоди ринкової волатильності.
До цієї групи належать неправильне використання низькорівневого коду, помилки в арифметичних обчисленнях і зовнішні виклики, що ускладнюють і підвищують ризики смартконтракту. Експертиза цих ризиків важлива для оцінки надійності токена:
Нестандартна логіка обліку: Використання нестандартних правил зміни балансу може призвести до непередбачуваних змін залишків. Наприклад, алгоритм DeFi-протоколу може раптово змінювати баланси користувачів відмінно від стандарту ERC-20.
Неправильна або оманлива арифметика: Помилки у розрахунках впливають на облік балансу й обробку транзакцій. Відомі вразливості на кшталт переповнення цілих чисел дозволяють маніпулювати балансами чи створювати токени з нічого.
Позамережеві механізми підпису: Власна реалізація підписів для транзакцій може не відповідати стандартам безпеки, що створює потенційні вразливості. Зловмисник може підробити підпис і несанкціоновано переказати токени з акаунтів користувачів.
Використання Assembly-коду: Залучення низькорівневого програмування підвищує ризик помилок і складність пошуку вразливостей. Досвідчений зловмисник може використати їх для прихованих атак.
Механізми ребейсу: Якщо баланс токенів може змінитися без попередження, користувачі можуть втратити частину активів неочікувано, без ринкових дій.
Проблеми із генерацією подій: Відсутність або неправильна реалізація стандартних подій призводить до неузгодженості переміщення токенів і ускладнює відстеження руху активів у блокчейні.
Такі ризики виникають через фундаментальні рішення під час розробки токена. Їхній аналіз необхідний для прогнозування довгострокової безпеки:
Відсутність десяткової підтримки: Токени без змінної 'decimals' не діляться на частини, що обмежує можливості транзакцій і управління активами.
Функція самознищення: Можливість незворотного видалення смартконтракту робить токени недоступними або марними. Це один із найсерйозніших ризиків у проєктуванні смартконтрактів.
Окрім знання ризиків, кожен користувач має дотримуватися цих базових правил для максимальної безпеки роботи з токенами:
Проводьте ретельний аналіз: До взаємодії зі смартконтрактом вивчайте його функції, історію та аудити безпеки. Особливо звертайте увагу на можливість блокування акаунтів, конфіскації коштів та оновлення контракту. Досліджуйте репутацію розробників.
Постійно стежте за змінами: Регулярно відстежуйте контракти з можливістю оновлення, підписуйтесь на комунікаційні канали проєкту й перевіряйте транзакції у блокчейні.
Розумійте обмеження транзакцій: Деякі контракти встановлюють комісії, ліміти чи часові обмеження. Заздалегідь ознайомтеся з цими умовами, щоб уникнути труднощів у критичні моменти.
Аналізуйте особливості обліку: Нестандартна логіка обліку чи механізми ребейсу можуть змінювати ваші баланси. Відстежуйте залишки через стандартні блокчейн-експлорери та переконайтеся у прозорості розрахунків.
Для мінімізації ризиків провідні біржі та платформи співпрацюють із емітентами токенів або розробляють власні інструменти. Основні підходи:
Усунення ризиків суперкористувачів: Вимагається децентралізоване управління, багатопідписні ключі або повна відмова від привілеїв суперкористувачів. Чільні платформи застосовують механізми із затримкою рішень і прозорим голосуванням.
Контроль нових архітектурних ризиків: Необхідні зовнішні аудити від незалежних компаній, розвиток власних експертних команд, регулярне тестування та bug bounty-програми.
Робота з унікальними механізмами обліку: Для токенів із ребейсом або складними комісіями біржі створюють спеціальні бекенд-системи та проводять тестування для коректної підтримки обліку.
Виправлення відсутності стандартної логіки переказу: Якщо у токена не реалізовано стандартні події чи логіку переказу, емітент зобов’язаний оновити контракт відповідно до вимог провідних платформ або кастодіальних сервісів.
Пояснення підходів провідних платформ до оцінки ризиків допомагає всій криптовалютній спільноті застосовувати ці принципи для прийняття зважених рішень щодо зберігання і торгівлі токенами. Вказані ризики — лише частина повного спектра безпеки смартконтрактів. Всі користувачі та індустріальні партнери повинні самостійно проводити аудит і аналіз безпеки. Високі стандарти безпеки і обмін знаннями про ризики та стратегії їх зниження — запорука сталого розвитку криптоекосистеми.
Зберігання токенів — це управління цифровими активами. Централізоване зберігання передбачає передачу токенів третій стороні, що контролює приватні ключі. Це зручно, але зменшує контроль користувача. Самостійне зберігання означає повний контроль користувача над приватними ключами і активами, водночас вимагає більшої особистої відповідальності за безпеку.
Основні ризики: атаки хакерів, вразливості смартконтрактів, внутрішні загрози. Їх виявляють за допомогою аудиту безпеки і постійного моніторингу. Запобігають шляхом впровадження багатопідпису, холодного зберігання і регулярного аудиту.
Холодні гаманці надійно захищають приватні ключі, тримаючи їх офлайн, що мінімізує ризик мережевих атак, але обмежує зручність. Гарячі гаманці забезпечують оперативний доступ і швидкі операції, але вразливі до фішингу і кібератак.
Важливі критерії: надійність інфраструктури (AWS, GCP), швидкість реакції (до 15 хвилин), локальні сервіси, сертифікація безпеки, страхування. Перевіряйте результати безпекових аудитів і відповідність нормативним вимогам.
Мультипідписні гаманці вимагають підтвердження кількома приватними ключами для проведення операцій із токенами, істотно підвищуючи безпеку. Для атаки потрібно скомпрометувати кілька ключів, що ускладнює несанкціонований доступ. Це підходить для сценаріїв із багатостороннім схваленням і колективним управлінням активами.
Необхідно впроваджувати KYC/AML, багатопідписні сховища, регулярні аудити безпеки, страхування, сегрегацію клієнтських активів, прозорі механізми управління і дотримання місцевих норм для операцій інституційного рівня.
Використовуйте багатопідпис, розподілене управління ключами, суворий контроль доступу, регулярний аудит безпеки, сучасні стандарти шифрування. Системи без підключення до мережі (air-gapped) і холодне зберігання підвищують стійкість до несанкціонованого доступу та кіберзагроз.
Встановіть контроль доступу з розмежуванням повноважень, проводьте регулярне навчання з безпеки, застосовуйте мультипідпис для критичних операцій, впроваджуйте аудит-треки для виявлення підозрілих дій.
Потрібні зовнішній аудит безпеки, дотримання місцевих законів, прозоре розкриття характеристик і ризиків активів, надійні протоколи зберігання, страхування та регулярна звітність для захисту інвесторів й інституційних стандартів.
Використовуйте апаратні гаманці для офлайн-зберігання, активуйте мультипідпис, регулярно створюйте захищені резервні копії приватних ключів, оновлюйте програмне забезпечення, перевіряйте адреси перед здійсненням операцій і ніколи не передавайте seed-фрази чи приватні ключі іншим особам.











