
У 2025 році регуляторне поле США зазнало суттєвих змін після прийняття закону GENIUS — першого комплексного федерального закону про криптовалюти, який визначає чіткі правила для регулювання стейблкоїнів і нагляду за ринком. Прийняття цього закону під час "Crypto Week" стало ключовою подією, адже законодавці просунули низку законопроєктів для подолання тривалої невизначеності в секторі цифрових активів. Весняна регуляторна програма SEC на 2025 рік засвідчує фундаментальну зміну інституційного підходу — акцент переноситься на формування капіталу, підтримку інновацій і захист інвесторів замість суто примусових політик.
Закон GENIUS регламентує дозволені платіжні стейблкоїни, створюючи прозорі умови для інтеграції криптоактивів фінансовими установами. Ця нормативна база підтримує модернізаційні ініціативи SEC, зокрема потенційні пропозиції змін правил щодо криптоактивів і участі традиційного бізнесу на ринку. Якщо раніше регуляторні підходи створювали невизначеність у дотриманні вимог для інституцій, нові правила чітко розмежовують сфери відповідальності SEC і CFTC, мінімізуючи операційні ризики учасників ринку.
Скоординовані дії, засвідчені оновленою програмою SEC і прийняттям GENIUS Act, усувають бар’єри, які стримували інституційне впровадження. Компанії, що управляють портфелями цифрових активів, отримують чіткі визначення щодо відмінностей між цінними паперами й товарами, а також окремі винятки для емітентів цифрових товарів, які не перевищують визначені пороги. Дані ринку за останні місяці демонструють збільшення участі традиційних фінансових інституцій, які шукають регуляторної визначеності — це підтверджує необхідність у комплексних законодавчих орієнтирах. Таким чином, 2026 рік стає переломним: структури дотримання переходять від теорії до практичних, обовʼязкових стандартів, що змінюють участь інституцій у крипторинках.
Глобальна система фінансового регулювання зазнала суттєвих змін у першій половині 2025 року — заходи примусового впливу набули рекордної суворості. Розмір регуляторних штрафів зріс у рази порівняно з минулими періодами, що демонструє посилення контролю з боку регуляторів у кількох юрисдикціях.
| Сфера комплаєнсу | Штрафи H1 2025 | Штрафи H1 2024 | Зміна |
|---|---|---|---|
| Загальні регуляторні штрафи | $1,23 млрд | Значно менше | +417% |
| Порушення санкційного комплаєнсу | $228,8 млн | $3,7 млн | +6 084% |
| Частка сектору цифрових активів | 57% від штрафів у США | — | — |
Сектор цифрових активів опинився під особливою увагою — на нього припало понад половину всіх штрафів у США. Відомий криптовалютний обмінник отримав санкції понад $504 млн після визнання недоліків у програмах протидії відмиванню коштів, що демонструє жорсткість підходу регуляторів до порушень. Регуляторні органи вимагають конкретних доказів ефективності систем дотримання, а не формальної наявності стандартних політик. Міжнародні фінансові установи стикаються зі зростаючою складністю через перетин вимог різних юрисдикцій, геополітичну нестабільність і нові санкції. Операції за кордоном суттєво підвищують ризики примусового впливу, оскільки регулятори все активніше координують свої дії. Команди комплаєнсу повинні проводити комплексні оцінки ризиків з урахуванням напрямів бізнесу, клієнтських сегментів і географії. Інституції, які впроваджують сучасні технології комплаєнсу й підтримують відкритий діалог із регуляторами, краще захищені від посилення контролю і значних фінансових санкцій.
Стрімке зростання обсягу транзакцій зі стейблкоїнами до $1,1 трлн на місяць докорінно змінило вимоги до дотримання для фінансових установ і криптокомпаній. Цей масштаб змусив терміново переглянути системи боротьби з відмиванням коштів і процеси ідентифікації клієнтів у глобальній фінансовій системі. Регулятори визнають, що швидкість і обсяг транзакцій зі стейблкоїнами створюють нові ризики відмивання коштів, які потребують негайного реагування.
За даними останнього аналізу політик, понад 70% ключових юрисдикцій у 2025 році вдосконалили регуляторні підходи до стейблкоїнів, що свідчить про глобальну координацію. Така динаміка підкреслює, що FATF класифікує операторів стейблкоїнів як постачальників послуг із віртуальними активами, а це означає суворі вимоги до AML і перевірки клієнтів. Приблизно 80% фінансових установ оголосили про комплаєнс-ініціативи у відповідь на нові вимоги.
Поглиблена перевірка клієнтів стає обовʼязковою. Фінансові установи мають запроваджувати сучасні системи моніторингу гаманців і нагляду за транзакціями, що виходять за межі традиційного банківського контролю. Основний виклик — виявлення підозрілих транзакцій у реальному часі в децентралізованих мережах, де простежуваність раніше поступалася централізованим фінансам.
Експерти банківського сектору наголошують: розвиток AML-програм має враховувати ідентифікацію гаманців, перевірку бенефіціарів і аналіз транзакційних потоків, характерних для стейблкоїнів. Це потребує інвестицій у комплаєнс-інфраструктуру та навчання персоналу для впровадження стандартів. Регуляторна реакція — це визнання невідворотного поширення стейблкоїнів, тож проактивна комплаєнс-архітектура стає ключем для участі на ринку.
Безпрецедентний чистий приплив $87 млрд у біржові криптопродукти глобально демонструє зміни в оцінці і поведінці інституційних інвесторів на цифрових ринках. Цей капітал тісно повʼязаний із підвищеним попитом на прозорий аудит і формалізовану комплаєнс-звітність. Станом на 2025 рік 78% інституційних інвесторів мають формальні системи управління крипторизиками — це значне зростання з 54% у 2023 році, де саме аудиторські процедури стали ключовим рушієм змін.
Аудити від спеціалізованих компаній із безпеки та комплаєнсу стали обовʼязковим критерієм довіри для інституційного капіталу. Регуляторна визначеність, яку забезпечують GENIUS Act, MiCA та комплексні аудити сторонніх компаній, дала змогу залучити понад $6,3 млрд інституційних коштів на біржі останніми роками. Це підтверджує прямий звʼязок між якістю аудиту й безпекою інвестицій.
Питання кібербезпеки визначають акцент на аудиті: 68% установ нині вказують кіберризики як головний мотиватор впровадження структур управління ризиками, що часто супроводжуються аудитом третіх сторін. Одночасно інституційні витрати на крипто-кастодіальні рішення сягнули $16 млрд на рік станом на середину 2025 року, що відображає попит на аудиторську і безпечну інфраструктуру.
Вимоги SEC до розкриття даних за Regulations S-K і S-X разом із кращими практиками для ETP з криптоактивами формують стандартизовану комплаєнс-звітність. Аудитована інфраструктура створює прозорість, яка поєднує інновації та інституційну впевненість, і стає основою для сталого накопичення капіталу в цифровому середовищі.
MON coin — це цифровий токен у сфері Web3, призначений для стейкінгу, участі в управлінні та отримання винагород. Він підтримує екосистему IP-економіки, забезпечуючи участь спільноти, розподіл винагород і довгострокове зростання мережі завдяки співпраці учасників і розробників.
Станом на 23 грудня 2025 року 1 MON дорівнює $0,007310 USD. За останні 24 години ціна знизилася на 3,71%, що відображає поточні ринкові умови в реальному часі.
Monad (MON) використовується для сплати комісій у мережі, забезпечення стейкінгу для безпеки блокчейна й участі в прийнятті управлінських рішень. Вона забезпечує функціонування блокчейна нового покоління, сумісного з EVM.











