
Жорстка політика Китаю щодо криптовалют має значний вплив на світові ринки. Це обумовлено важливістю цієї країни для глобальної економіки та її минулим домінуванням у сфері майнінгу криптовалют. Інвестори й трейдери в усьому світі повинні розуміти наслідки таких рішень. Вони спричиняють підвищення волатильності ринку і впливають на міжнародне регулювання криптовалют. Для користувачів, особливо в Китаї, це означає обмежений доступ до ринку криптовалют, що відображається на інвестиційних портфелях і участі у глобальній цифровій економіці.
Після перших обмежень у 2017 році уряд Китаю посилив контроль, що завершилося повною забороною у 2021 році. Це включало закриття всіх внутрішніх криптобірж і заборону Initial Coin Offerings (ICO). До 2025 року ці заходи фактично усунули внутрішню екосистему віртуальних валют, перевівши всю діяльність у тінь або за кордон.
Впровадження цифрового юаня у 2021 році як Central Bank Digital Currency (CBDC) є показовим прикладом стратегії Китаю щодо регульованої цифрової фінансової архітектури. Цифровий юань розроблений для надання уряду Китаю більшого контролю над економікою, включаючи збір даних про транзакції в реальному часі. Це неможливо із децентралізованими криптовалютами, зокрема Bitcoin чи Ethereum. Такий підхід підкреслює прагнення Китаю зберігати фінансовий суверенітет і контроль у межах власної юрисдикції.
З точки зору світового ринку, заборона в Китаї призвела до перерозподілу майнінгу. Сполучені Штати Америки, Канада й Казахстан зафіксували зростання майнінгових операцій після переміщення майнерів. Це вплинуло на глобальний розподіл хешрейту та рівень безпеки й децентралізації блокчейн-мереж.
До заборони Китай забезпечував понад 65 % світового майнінгу Bitcoin. Після введення заборони цей показник різко знизився, що радикально змінило світовий ландшафт майнінгу. США швидко зайняли лідируючі позиції з часткою приблизно 35 % ринку на початку 2025 року. Обсяг торгів цифровим юанем до кінця 2024 року досяг 200 млрд юанів, що свідчить про активне використання цього інструменту в Китаї.
Заборона також призвела до помітного скорочення випадків шахрайства, пов’язаного з криптовалютами, у Китаї. Уряд зафіксував зниження таких інцидентів на 70 %, що засвідчує ефективність жорстких заходів із протидії незаконній фінансовій діяльності у сфері криптовалют.
Заборона криптовалют у Китаї — це стратегічний інструмент контролю фінансових ризиків, просування цифрового юаня і регулювання цифрової економіки. Це порушило світові криптовалютні ринки та майнінгові екосистеми, але водночас створило нові можливості у сфері цифрових валют. Інвесторам і трейдерам необхідно відстежувати ці зміни та пристосовувати свої стратегії. Ця динаміка підтверджує тенденцію до впровадження національних цифрових валют і їхній вплив на майбутнє глобальних фінансів.
Основні підсумки — це значний вплив китайської політики на глобальну ринкову динаміку, зміна географічного розподілу майнінгу та вирішальна роль національних цифрових валют у формуванні фінансових систем майбутнього. Усвідомлення цих процесів є необхідним для учасників ринку криптовалют і фінтеху, адже ці зміни трансформують ландшафт цифрових фінансів і світової економічної політики.
Китай забороняє криптовалюти для контролю фінансових ризиків, протидії незаконній діяльності, зокрема відмиванню грошей, зменшення надмірного споживання електроенергії та просування цифрового юаня як основної цифрової валюти.
Заборона Китаю охоплює торгівлю криптовалютами, майнінг і ICO. Основні обмеження запроваджені в 2017 році через заборону ICO, розширені у 2018 році закриттям бірж і посилені у 2021 році забороною майнінгу та жорсткішим контролем криптотранзакцій.
Комплексна заборона в Китаї спричиняє суттєву волатильність світового ринку. Ціни на Bitcoin і Ethereum різко знижуються, відбуваються масові ліквідації на ринках. Водночас це пришвидшує легалізацію криптовалют і розвиток децентралізованих фінансів у світі, що підвищує стійкість ринку.
Після запровадження повної заборони в Китаї у травні 2025 року Bitcoin і Ethereum різко подешевшали. Bitcoin впав із рівнів близько 115 000 доларів США, а Ethereum опустився нижче 4 500 доларів. Заборона спричинила значну волатильність і масові ліквідації на крипторинку.
Більшість країн використовує більш відкриту модель регулювання. США, ЄС і Сінгапур мають чіткі правила для роботи з криптовалютами. Японія та Швейцарія визнають легітимність криптоактивів. На відміну від повної заборони торгівлі та майнінгу в Китаї, інші країни впроваджують системи ліцензування і захисту споживачів, дозволяючи ринкову участь.
Китай може пом’якшити обмеження у спеціальних адміністративних районах, зберігаючи заборону на материковій частині. Розвиток CBDC свідчить про вибір централізованої цифрової валюти як майбутнього платіжного рішення замість децентралізованих криптовалют.











