Трамп обходить Конгрес оголошенням війни? Посилення блокади Венесуели викликає конституційні суперечки

Американський консервативний коментатор Такер Карлсон у середу в програмі «Judging Freedom» зробив сенсаційну заяву, повідомивши, що деякі члени Конгресу йому передали, що президент Трамп можливо оголосить про військові дії проти Венесуели у своєму національному телевізійному виступі о 21:00. Однак сам Карлсон також визнав, що не цілком впевнений, чи справді Трамп офіційно оголосить війну. Наразі ця інформація ще не підтверджена Білим домом або офіційними джерелами.

Надійність та суперечливий фон викриття Карлсона

Такер Карлсон — важлива фігура у американських консервативних медіа, його програми на Fox News колись були лідерами за рейтингами в прайм-тайм. Після відходу з Fox News він перейшов до незалежних медіа, але зберіг значний вплив. Він тісно співпрацює з урядом Трампа і часто отримує першочергову інформацію. Це викриття стверджує, що члени Конгресу отримали попередні доповіді, що технічно є правдоподібним, оскільки президент зазвичай повідомляє лідерів Конгресу перед важливими військовими операціями.

Проте Карлсон сам висловив невпевненість. Він додав у програмі: «Я не цілком впевнений, чи Трамп справді оголосить про початок масштабної війни у своїй промові.» Таке неоднозначне формулювання викликає дві інтерпретації. Оптимістична — Карлсон відповідально висловлює обережність і уникає поширення непідтверджених чуток. Песимістична — це може бути «підказка», тест реакції громадськості, і якщо суспільна думка буде надто негативною, Трамп зможе змінити план і заперечити таку намір.

Ще важливіше — вибір часу. Менш ніж за 48 годин після того, як Трамп у Truth Social оголосив про повну морську блокаду Венесуели, Карлсон оприлюднив повідомлення про оголошення війни. Такий інтенсивний потік інформації свідчить, що Білий дім, можливо, готує громадську думку до більш масштабних військових дій. Стратегія Трампа зазвичай полягає у спершу поширенні повідомлень через соцмережі та дружні ЗМІ, спостереженні за реакцією ринку і громадськості, а потім — ухваленні остаточного рішення.

Згідно з конституцією США, офіційне оголошення війни потребує схвалення Конгресу. Однак президент має значну свободу дій щодо розгортання військ за кордоном, особливо у «надзвичайних ситуаціях» або під приводом «самооборони». Якщо Трамп справді захоче обійти Конгрес і оголосити війну, він зіткнеться з серйозними конституційними викликами. Водночас він може застосувати неясну тактику — не використовувати слово «оголошення війни», а оголосити «спеціальну військову операцію» або «антитерористичну операцію», щоб уникнути законодавчих вимог.

Три кроки Трампа щодо військової ескалації у Венесуелі

Позиція Трампа щодо Венесуели останнім часом явно посилилася. Ця ескалація не є раптовою, а є результатом ретельно спланованої поступової тактики тиску.

Логіка цієї поступової стратегії зрозуміла: спочатку визначити, потім локальні удари, і нарешті — повна блокада. Кожен крок тестує реакцію міжнародної спільноти і Конгресу, одночасно готуючи ґрунт для наступної ескалації. Якщо ця логіка триватиме, наступним кроком цілком можливо стане масштабна військова операція, включаючи авіаудари по венесуельських цілях або висадку наземних сил.

Уряд Венесуели у заяві відкинув «божевільну загрозу» Трампа. Однак військові можливості Венесуели значно поступаються США, і у разі війни результати будуть безсумнівними. Питання у ціні: витрати на наземні бої, реакція міжнародної спільноти і політичні наслідки для США.

Три етапи військової ескалації Трампа щодо Венесуели

Перший етап: визначення як незаконної організації: Трамп у Truth Social оголосив, що режим Венесуели «визначено як іноземну нелегальну організацію», з підставами — «крадіжка американських активів, торгівля наркотиками, торгівля людьми», що створює правову основу для подальших військових дій.

Другий етап: морські і повітряні удари по наркотрафікованих суднах: 2 і 3 вересня 2025 року американські війська двічі завдали авіаударів по суднах, пов’язаних з наркотрафіком Венесуели, загинуло 14 осіб. Трамп особисто віддав наказ і оприлюднив відео удару по суднах.

Третій етап: повна морська блокада: у цей вівторок Трамп наказав запровадити «повну і всеосяжну блокаду» всіх санкційних венесуельських нафтоналивних суден, конфіскувавши венесуельські нафтові судна і перекривши основне джерело доходів.

Конгресові конституційні суперечки та складнощі з військовим дозволом

У Конгресі США існує серйозна поляризація щодо легальності військових дій Трампа. Демократичний сенатор Кріс Ван Холлен попередив, що дії Пентагону можуть бути сприйняті як «спроба несанкціонованого початку війни». Республіканський сенатор Ренд Пол прямо заявив, що низка недавніх військових дій вже є «початком війни».

Депутат від Техасу, демократ Хоакін Кастро, назвав морську блокаду «безсумнівною військовою дією». У соцмережі X він додав: «Це війна, яку Конгрес ніколи не санкціонував і яку американський народ не бажає». Наразі вже внесені резолюції, що намагаються зупинити подальшу ескалацію без законодавчого дозволу.

Юрист із міжнародного права з Каліфорнійського університету у Берклі, Елєна Чачко, зазначила, що оголошена Трампом «блокада» стане новим випробуванням для президентських повноважень. Вона сказала, що блокада традиційно вважається дозволеним «засобом ведення війни», але лише за суворих умов. «І в національному, і в міжнародному праві існують серйозні сумніви», — додала вона.

Конституційна криза полягає у напруженості між президентськими повноваженнями щодо війни і правом Конгресу на її санкціонування. Конституція США чітко визначає, що право оголошувати війну належить Конгресу. Водночас, у практиці президент, як головнокомандувач, може діяти у надзвичайних ситуаціях і без попереднього дозволу. Ця сіра зона багато разів використовувалася у історії — від В’єтнамської війни до Іракської кампанії, коли президенти обходили Конгрес і починали реальні бойові дії.

Якщо Трамп справді оголосить про військові дії проти Венесуели сьогодні ввечері, він може застосувати два підходи. Перший — посилатися на «Закон про авторизацію застосування військової сили 2001 року» (AUMF), стверджуючи, що підтримка наркотрафіку з боку Венесуели загрожує безпеці США. Другий — заявити, що блокада і удари є «самообороною», і тому не вимагають дозволу Конгресу.

Однак, чи зможуть ці правові аргументи витримати перевірку, залишається під питанням. Венесуела не атакувала США безпосередньо, торгівля наркотиками — серйозна проблема, але не є класичною військовою загрозою. Якщо Трамп наполягатиме на цьому, він може зіткнутися з імпічментом, забороною у федеральних судах і гострою міжнародною критикою. Втім, враховуючи стиль Трампа у другому терміні, він може бути готовий заплатити цю ціну за демонстрацію «сильного лідера».

Зараз ринок спостерігає за його телевізійною промовою. Якщо Трамп справді оголосить масштабну військову операцію, це спричинить різкі коливання фінансових ринків. Ціни на нафту можуть зростати (Венесуела — член ОПЕК), ризикові активи, включно з крипто, можуть бути продані масово, а активи-укриття, такі як золото і державні облігації США, — підвищитися. Для криптовалют це зазвичай короткостроковий панічний сплеск, але у середньо- і довгостроковій перспективі війна може принести вигоду (коли фіатна валюта втрачає довіру, біткоїн отримує переваги). Однак, якщо масштаб конфлікту вийде з-під контролю, системний ризик може зруйнувати всі активи.