Віце-президент Міжнародного валютного фонду: Що таке токенізація та як її здійснити?

Автор: Чжан Фенг

На Новому фінансовому технологічному фестивалі у Сінгапурі в листопаді 2025 року віцепрезидент Міжнародного валютного і фінансового органу (BIS) та тимчасовий керівник Центру інновацій BIS Андреа М. Мехлер (Andréa M. Maechler) виступила з провокаційною промовою, сфокусованою на ключовій тенденції, яка змінює глобальну фінансову систему — “токенізації”.

Вона не тільки чітко окреслила визначення та механізми токенізації, але й розкрила, як за допомогою програмованих платформ вона сприяє революції у платіжних системах та створенню нових бізнес-моделей. Ми вважаємо, що її виступ також надає регуляторам важливу рамкову основу для роздумів.

I. Що таке токенізація? Від статичних записів до динамічних програмованих активів

Токенізація, коротко кажучи, — процес перетворення фінансових активів — таких як депозити, облігації, векселі — статичних записів власності у цифрові токени, що можна підтверджувати, передавати та запускати на програмованих платформах. Цей процес не просто цифровізація, а за допомогою технологій блокчейн або розподілених реєстрів надає активам цифрову ідентичність у вигляді “токенів”, що мають властивості ділитися, відслідковувати та бути програмованими.

У традиційній фінансовій системі записи про активи зазвичай централізовані, ізоляційні та застарілі в оновленні. Наприклад, міжнародний платіж може проходити через кілька банків, кілька систем клірингу, проходити через передачу повідомлень, звіряння та розрахунки, що займає кілька днів і коштує дорого. Токенізація створює цифрові токени, що відповідають базовому активу, з криптографічною гарантією, дозволяючи активам миттєво та у реальному часі рухатися й взаємодіяти на відкритій, програмованій платформі.

Програмованість — одна з ключових характеристик токенізації. Це означає, що токени можуть не лише репрезентувати цінність, але й містити смарт-контракти — автоматичний код, що виконується. Наприклад, можна задати автоматичну оплату відсотків у визначений час або автоматичний перехід власності за виконання певних умов. Така програмованість відкриває нові можливості автоматизації та точності у фінансових операціях.

II. Як відбувається токенізація? Механізми, платформи та типові кейси

Впровадження токенізації — не одноденна справа; воно залежить від кількох ключових елементів: під’єднання активу до блокчейну, створення токенів, інтеграції платформ та дотримання регуляторних норм. Мехлер у своїй промові наводить приклад “Проект Agorá” Центру інновацій BIS, яскраво ілюструючи практичний шлях токенізації у сфері міжнародних платежів.

(А) Технічний шлях реалізації токенізації

Ідентифікація та закріплення активу. Спершу потрібно чітко визначити актив, який підлягає токенізації, та закріпити його з цифровим токеном через надійний та підзвітний юридичний договір і технічний сертифікат.

Створення та випуск токенів. На відповідній програмованій платформі (наприклад, ліцензованому блокчейні) створюють токени, що репрезентують цей актив. Вони мають відповідати фінансовим та цінним нормативам.

Інтеграція платформи та взаємодія. Токени мають працювати на платформі з підтримкою смарт-контрактів, забезпечуючи взаємодію з іншими токенами, платіжними системами та традиційними реєстрами.

Автоматизація клірингу та розрахунків. За допомогою смарт-контрактів автоматизують транзакційні інструкції, передачу активів, фінансові розрахунки, що забезпечує “атомарний розрахунок” — коли всі етапи відбуваються одночасно або не відбуваються взагалі, усуваючи ризик зустрічної сторони.

(Б) Проект Agorá: як токенізація змінює міжнародні платежі

Проект Agorá — ключова ініціатива BIS у співпраці з сімома центральними банками та понад 40 фінансовими установами. Він поєднує токенізовані депозити (цифрові представлення депозитів комерційних банків) та токенізовані резерви (цифрові представлення центральних банківських валют) на одній програмованій платформі. У сценарії міжнародних платежів токенізовані депозити від платника та отримувача можуть миттєво обмінюватися через смарт-контракти, а фіналізація розрахунків — у реальному часі в центральній банківській валюті, причому весь процес — атомарна операція.

Такий підхід істотно знижує затримки, витрати й ризики у міжнародних платежах, одночасно підвищуючи прозорість і можливість відслідковувати кожен крок. Мехлер зазначає, що подібні експерименти дають важливе технічне та управлінське підґрунтя для масштабного застосування у майбутньому.

III. Цінність токенізації: підвищення ефективності та створення нових бізнес-моделей

Саме тому міжнародні організації, зокрема BIS, приділяють особливу увагу токенізації, оскільки вона створює цінність у кількох вимірах:

(А) Підвищення ефективності та зниження витрат

У традиційних фінансах процеси звірення, клірингу та розрахунків потребують багато людських ресурсів і посередників. Токенізація за допомогою автоматизації та атомарних розрахунків значно скорочує час обробки, знижує операційні ризики та витрати на дотримання нормативів. Мехлер підкреслює, що особливо у міжнародних контекстах така ефективність може принести “значні системні вигоди”.

(Б) Нові бізнес-моделі та фінансові продукти

Токенізація відкриває безліч нових застосувань, яких раніше не було:

Токенізація облігацій. Світовий ринок державних облігацій — близько 80 трлн доларів, і токенізація може автоматизувати весь цикл — від випуску й торгівлі до виплати відсотків і викупу, підвищуючи ліквідність і знижуючи бар’єри входу.

Оплати за допомогою штучного інтелекту та Інтернету речей. Програмовані токени у поєднанні з AI-агентами можуть забезпечити реальні високочастотні малі платежі між машинами (наприклад, автоматична оплата зарядки електромобіля) або автоматичне виконання розрахунків у торговому фінансуванні.

Цифровізація традиційних інструментів. Наприклад, у співпраці BIS із Світовим банком розробляється “Проект зобов’язань”, що передбачає токенізацію паперових векселів, якими фінансуються внески урядів у багатосторонні банки розвитку, для підвищення ефективності та прозорості використання коштів.

(В) Фінансова інклюзивність та цілісність ринку

Токенізація також може охоплювати сфери, де традиційна фінансова участь обмежена. Зниження витрат на операції й підвищення довіри допомагає малим і середнім підприємствам та приватним інвесторам легше входити у глобальні фінансові ринки, а прозорість — боротися з відмиванням грошей і корупцією.

IV. Глибокий зміст виступу віце-президента BIS: логіка, операції, боротьба з підробками та регулювання

Промова Мехлер — не лише опис технічних тенденцій, а й системна концепція токенізації:

Виявлення базової логіки токенізації. Вона чітко підкреслює, що суть у перебудові фінансових процесів через програмованість та комбінацію. Це не лише технічний прогрес, а глибока рефлексія щодо ролі фінансових посередників, форми грошей і способів виконання контрактів.

Операційний шлях токенізації активів. З проектами на кшталт Agorá видно, що успішна токенізація наразі базується на тому, що розрахунки здійснюються у центральних банківських валютах, щоб зберегти кредитну базу; вона має відбуватися на регульованих, взаємодіючих платформах; важливо забезпечити зв’язок із традиційними системами і уникнути фрагментації.

Обґрунтування механізмів підтвердження справжності і якості токенізованих активів. Токенізація не автоматично вирішує довіру. Мехлер натякає, що необхідно забезпечити справжність і якість через чітке законодавство і підтвердження активів, прозорі механізми випуску й викупу, незалежний аудит і ончейн-інструменти верифікації, а також регуляторний контроль за емітентами й платформами.

Регулятивний досвід для токенізованих активів. Вона згадує, що останні законодавчі ініціативи щодо стабільних монет і токенізованих валют створюють правову основу для більш широкої токенізації активів. Регулюванню слід приділяти увагу визначенню правового статусу токенів та захисту інвесторів, запобіганню фрагментації і системним ризикам, а також сприянню міжнародній співпраці й уніфікації стандартів.

V. Виклики та перспективи

Незважаючи на швидкий розвиток токенізації, Мехлер ясно наголошує, що перехід ще на початкових етапах. Впровадження депозитів у токенізованій формі обмежене, масштабне поширення гальмують технічна інтеграція, правова визначеність і регуляторна узгодженість. Так само потрібно балансувати між інноваціями та стабільністю, а також розробляти платформи, що поєднують відкритість і безпеку.

Проте напрям зрозумілий. Токенізація — це шлях до більш ефективного, прозорого та інклюзивного фінансового майбутнього. Як підкреслює Мехлер, це не лише технологічний прогрес, а фундаментальна зміна фінансової інфраструктури. Центральні банки, комерційні банки, технологічні компанії та регулятори мають спільно досліджувати та обережно рухатися вперед, щоб ця трансформація справді сприяла стабільності та розвитку світової економіки.

Міжнародний валютний і фінансовий орган через своїх керівників та інноваційні експерименти дає нам авторитетний і чіткий орієнтир для розуміння токенізації. Токенізація — це не далека фантастика, а реальність, що вже відбувається. Вона переосмислює спосіб руху активів, механізми довіри і межі фінансових сервісів. Для політиків, фінансових установ і учасників ринку розуміння того, що таке токенізація і як її реалізувати, стає обов’язковим для входу у нову епоху фінансів.